9 листопада наша країна святкує День української писемності та мови. За традицією, цього дня всіх українців запрошують написати диктант національної єдності і перевірити власні знання.

Це свято спрямоване на підтримку рідної мови, привернення уваги до проблем української мови, її вивчення, розвиток та популяризацію і з тим демонстрацію її краси та багатства.

Уже майже три десятиліття на карті світу існує держава Україна, а от саме свято з’явилося в календарі українців у 1997 році, коли Президент України Леонід Кучма, врахувавши важливу роль в об’єднанні суспільства, видав указ про День української писемності та мови.

Цього дня, окрім радіодиктанту, українці покладають квіти до пам’ятника Несторові Літописцю та заохочують видавництва, що випускають літературу українською мовою. До того ж, саме 9 листопада традиційно стартує конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.

9 листопада – не лише державне, а й церковне свято на честь українського літописця преподобного Нестора послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія.

Найвизначнішою працею Нестора Літописця є «Повість минулих літ», яка була написана в Києві на початку ХІІ століття і до наших часів залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури.Саме Нестора Літописця називають першим істориком Київської Русі та вважають, що з нього почалася писемна українська мова. Це була найосвіченіша людина ХІ-ХІІ століть. У сімнадцять років Нестор став монахо і зачинився у печері, аби працювати з історичними літописами. Двадцять років він щодня писав працю свого життя – «Повість временних літ», що відтворювала події цілого тисячоліття. Без нього ми б не дізналися про заснування Києва, хрещення Русі та героїчні походи князя Святослава. Саме Нестор Літописець зберіг для України її історію.

Наша українська мова вирізняється своєю мелодійністю та красою і не дарма вважається однією з наймилозвучніших мов світу. Так, на початку минулого століття в Парижі було проведено конкурс краси та мелодійності мов. Журі, що складалося з представників різних націй, прослухало текст на різних мовах. У результаті українська мова увійшла до трійки наймилозвучніших мов світу.

Давньою українською мовою написані козацькі хроніки та державні документи, створена самобутня художня писемність різних часів від Івана Вишенського до Григорія Сковороди.

Українці мають власну могутню літературну класику та геніїв, визнаних усім світом. Серед них – Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Іван Котляревський, Ольга Кобилянська та багато інших.

Відзначимо, що українська мова є однією з найпоширеніших мов у світі і за кількістю носіїв за різними даними посідає 22-25 місце. Загалом у світі українською говорить від сорока одного до сорока п’яти мільйонів осіб.

Та незважаючи на багату історію, варто пам’ятати, що українська мова перебувала під різноманітними утисками та репресіями майже чотири століття. Довгий час народ привчали до думки про нібито вторинність української мови, ігноруючи значний масив української писемності, історії та культури, що сягає сивої давнини.

Не забувайте, що мова – це найбільший скарб будь-якого народу. І досвід усього людства протягом його існування доводить, що занепад мови незмінно веде до зникнення самої нації.

Новий шанс на повноцінне існування наша мова отримала вже після здобуття незалежності, але проблема української мови лишається і сьогодні, тому українцям навіть зараз, у власній державі, потрібно турбуватися про рідну мову.

Хоча знання різних мов, безумовно, збагачує інтелектуально й емоційно, без рідної мови жодна людина не здатна відчувати себе повноцінною частиною своєї нації, її історії та культури.

Допоки живе мова, до того часу живе й сам народ. Тож любімо українську, плекаймо українську і просто говорімо українською!

Мало бути носієм мови. Нею потрібно вміло користуватися. Адже продовжити мові життя можна лише дбаючи про її чистоту. Щоб отримати уроки цього, стежте за нашими новинами у фейсбуці.