Спакувала в валізу іще одну осінь.

Стало важче нести. Стало більше «було».

Ще одна павутинка заплуталась в коси,

Ще одна борозенка зорала чоло.

У букетику «буде» поменшало квітів,

У молитвах ранкових побільшало слів.

Щиро дякую Богу за роки прожиті,

За щасливі хвилини і ночі без снів.

А з-за обрію сонце надії виносить,

Будуть весни і літо, і квіти в саду.

Ще не фініш, я просто іще одну осінь

Спакувала в валізу і далі піду.

     Фінальною у Берестівській школі стала теперішня осінь для Світлани Володимирівни Боковець, вчителя математики, спеціаліста вищої категорії, старшого вчителя. Після майже 40 років педагогічної діяльності назріло рішення піти на заслужений відпочинок. І сьогодні, у переддень професійного свята, ми хочемо подякувати Вам, Світлано Володимирівно, за невтомну працю, постійний пошук, відданість професії, життєву стійкість. Найкращі роки свого життя Ви присвятили вчительству. Дякуємо Вам за допомогу і підтримку, яку нам надавали; дякуємо за зауваження, завдяки яким ми вдосконалювались; дякуємо за посмішку, якою зустрічали нас щоранку. Ви – приклад професіоналізму, мудрості, оптимізму для усіх нас.

     Шановна Світлано Володимирівно, хочемо побажати Вам щасливих, мирних, багатих на приємні події років життя. І нехай у вас все буде як у справжнього математика: щастя додається, горе віднімається, достаток множиться, радість ділиться з друзями, а кохання – тільки на двох. Бажаємо у всьому шукати лише плюси. Бажаємо, щоб мрії не просто збувалися, а підносилися до степеня. Щоб ваші прибутки зростали у геометричній прогресії. Бажаємо легких рішень життєвих питань, вірних відповідей і позитивних результатів. Бажаємо знайти розв'язок усім життєвим задачам, а гарний настрій щоб став аксіомою!

     І не забувайте – попереду золота осінь, тому не смійте сумувати, адже осінь, зазвичай, щедра на стиглі плоди і яскраві фарби. Дякуємо Вам!