Онлайн – це повноцінна частина життя сучасних дітей.

Саме в інтернеті вони навчаються, шукають нові знання та інформацію для виконання домашніх завдань, спілкуються з друзями по всьому світу, стежать за життям улюблених блогерів в Instagram та влогерів в YouTube.

Інтернет дозволяє дітям бути в курсі подій, ділитися фото- та відеоконтентом, розважатися та просто переключaтися від сперечань з батьками чи негараздів у школі.

Але ж крім очевидних бонусів, інтернет несе і загрози.

Екран телефону чи планшету створює ілюзію захисту та безпеки, але зі збільшенням кількості користувачів, злочини в інтернеті набувають все нових форм.

Як дітям не набути проблем в інтернеті, перш за все мають розуміти батьки. Серед ризиків необхідно виділити контент, що шкодить дитині; оманливі пропозиції; небезпечні групи; кібер-булінг; сектинг та кібер-грумінг.

ЯКИЙ КОНТЕНТ ШКОДИТЬ ДИТИНІ?

Той, що не відповідає віку

• Це можуть бути портали чи ігри (онлайн чи офлайн), які містять сцени насильства, агресії чи іншої деструктивної поведінки;
• Сайти, що пропагують надмірні дієти, чим спонукають до анорексії та булімії;
• Тоталізатори, букмекерські сайти та онлайн-ігри на гроші;

Має бути чітке розуміння, що потрапити туди дитина може й випадково, наприклад, через банерну рекламу.

Інколи такі ресурси визначають дозволений мінімальний вік, але краще встановити батьківський контроль на всіх пристроях, якими користується дитина.

Небезпечні квести

Зверніть увагу на групи у соцмережах та телеграм канали, на які підписані ваші діти. Вони завжди в більшому мейнстримі, ніж ви. Тому про «Синіх китів», «групи смерті» та подібні страшні пабліки, які схиляють до нанесення власноруч каліцтв або заподіяння болю, а то й до самогубств, ваша дитина дізнається першою.

Корисно раз на місяць обговорювати новинки в інтернеті, самим бути у курсі подій та проговорювати з дитиною всі небезпеки, які криються за подібним контентом.

Але не робіть із цього дуже цікавої теми, бо чим більше ми про це говоримо та жахаємо, тим більше інтересу у підлітків – у їх віці дуже цікаво все, що небезпечно.

Небезпечні квести

Зверніть увагу на групи у соцмережах та телеграм канали, на які підписані ваші діти.

Вони завжди в більшому мейнстримі, ніж ви. Тому про «Синіх китів», «групи смерті» та подібні страшні пабліки, які схиляють до нанесення власноруч каліцтв або заподіяння болю, а то й до самогубств, ваша дитина дізнається першою.

Корисно раз на місяць обговорювати новинки в інтернеті, самим бути у курсі подій та проговорювати з дитиною всі небезпеки, які криються за подібним контентом.

Але не робіть із цього дуже цікавої теми, бо чим більше ми про це говоримо та жахаємо, тим більше інтересу у підлітків – у їх віці дуже цікаво все, що небезпечно.

Як визначити, хто потрапляє в групу ризику

Всім потрібно бути уважними до проблем і потреб дітей. Намагайтеся їх чути, їм потрібно комусь довіряти, їм важливо, щоб їх підтримували. Думки про суїцид або захоплення небезпечними іграми можуть свідчити про те, що в дитині накопичилося багато енергії, яка не знаходить відповідного виходу. Тому в групі ризику діти, яких не навчили або не створили достатньо умов для самореалізації, творчості, пустощів.

Крім того, до суїцидальних думок в більшій мірі схильні діти, у яких відсутня навички звернення за медичною допомогою. Для них важко зізнатися, що у них щось не вийшло. Тим більше, від них скрізь і багато вимагають – в школі завдань, вдома оцінок, в спортивній секції – результатів. Так, можливо, як мінімум батьки просто зобов’язані припинити вимагати, а почати прислухатися до дітей. Розповідайте дітям історії про те, як вам доводилося звертатися за допомогою, про те, як це було серед ваших друзів. Чим більше історій – тим більше варіантів і моделей. Зрештою, не тільки розповідайте, а й показуйте це в родині. Дайте зрозуміти, що самостійність і автономія – це важливі цінності, але не абсолютні.

Психологи вважають, що дитина, в якої в сім’ї все гаразд, розкаже про небезпечні завдання сама. А дитина, в якої не гаразд, буде ховатися і приховувати. Так що навіть якщо батьки будуть все тотально контролювати, вони вже нічого не зроблять.

Батькам  не варто боятися того, що розмова з дітьми про небезпеки в мережі може викликати в них інтерес. На думку психологів, говорити про це треба, щоб діти розуміли, якими будуть наслідки їхньої необережності, а також тому, що відверті розмови сприяють взаємній довірі.

Психологи також переконані, що слід  бити на сполох, якщо дитина проводить в мережі понад три години, є мовчазною, має поганий апетит, в неї відсутній інтерес до життя та захоплення поза інтернетом.

Дуже важливо говорити з дитиною не тільки про її дії, але про її переживання, про те, що вона відчуває. На жаль, у нас багато дорослих не вміють називати і визначати свої почуття. Особливо це стосується хлопчиків і чоловіків, які з дитинства отримують заборону на вираження почуттів і емоцій. Важливо пояснити, що це нормально – жити з таким переживанням, як сум’яття, печаль, самотність. Потрібно дати зрозуміти, що всі люди час від часу відчувають такі почуття і розповісти, що ви робили, коли потрапляли в такі ситуації. Пам’ятайте, дитині важливо знати, що в центрі уваги батьків її особистість, її переживання, а оцінки, соціальні успіхи, зовнішній вигляд, смаки – другорядні.

Бити на сполох не варто раптово. Варто навчитися слухати і чути ваших дітей.  Сторінка вашої дитини в соціальних мережах здатна розповісти про неї багато. Зверніть увагу на псевдонім, аватарку (головна фотографія профілю), відкритість або закритість аккаунту, групи, в яких знаходиться підліток, а також на те, чим наповнена сторінка – відеозаписи, фотографії та друзі.

Тривожні сигнали з соцмереж

1. Якщо профіль сторінки закритий навіть від вас, постарайтеся акуратно з’ясувати, з якої причини.
2. Закривання обличчя руками або одягом на фотографіях, демонстрування вказівного пальця на таких знімках, завантажених в соціальних мережах символізують суїцидальні думки.
3. Якщо підліток розміщує у себе на сторінці фрази, ілюстрації на тему самоприниження і нанесення собі травм і порізів, це поганий знак.
4. Небезпечними вважаються такі символи, як медузи, кішки, метелики, єдинороги, зйомки з висоти, дахів і горищ, а також зображення того, як кити пливуть вгору. Зверніть увагу, чи не згадує дитина в спілкуванні з кимось фразу «море китів група смерті».
5. Надмірне захоплення копіюванням на своїй сторінці рядків з деяких віршів, наприклад, С. Єсеніна та І. Бродського, присвячених смерті, а також цитат з містичних книг повинно насторожити батьків
6. Група підозрілих «друзів», що з’явилися за короткий час, свідчить про те, що підліток потрапив в небезпечну компанію.
7. Не варто закривати очі й на дедалі частіші коментарі про смерть – як увісні, так і до світлин в соціальних мережах.
8. Збереження на своїй сторінці в соціальних мережах дивної депресивної музики (особливо музичних напрямків, що пропагують печаль і смерть) – один з яскравих «симптомів» суїцидальних нахилів.
9. Необхідно простежити, чи розміщує підліток у себе на сторінці подібні зображення або емодзі (малюнки китів).

Тож ми  закликаємо всіх батьків з більшою увагою та турботою ставитись до виховання своїх дітей, займати їх цікавими та корисними заняттями.

 Поясніть дитині з малечку, що найбільша цінність – це її життя, і ніхто не має права його  забирати!