Берестівський НВК

 








>







Психолого-соціальна служба

План
заходів з протидії булінгу 

 

№ з/п

Назва заходу

Дата проведення

Відповідальні

1.

Анкетування щодо виявлення місць у закладі, які можуть бути небезпечними та сприятливими для вчинення булінгу

до 12.03.2019 р.

Психологічна служба

2.

Заведення журналу обліку реєстрації заяв (звернень) про випадки булінгу в закладі освіти

до 12.03.2019 р.

Практичний психолог

3.

Оновлення номерів телефонів довіри з питань протидії булінгу та насильства

до 12.02.2019 р.

Психологічна служба

4.

Консультаційні години   соціально-психологічної служби з питань щодо булінгу (для педагогів, батьків та учнів)

Понеділок

10.00-11.00

впродовж навчального року

Психологічна служба

5.

Забезпечення роботи

«скриньки довіри»

Впродовж  року

Психологічна служба

6.

Залучення представників Національної поліції України (ювенальна превенція), ССД до проведення заходів щодо попередження та виявлення булінгу

Впродовж  року

ЗДВР,

психологічна служба

7.

Перегляд та обговорення  відеороликів «Кібербулінг – безпека в інтернеті», (5-11 кл.)

Квітень

Практичний психолог

8.

Година спілкування

 «Права дитини», (1-4 кл.)

Березень

Практичний психолог

9.

Година спілкування «Кібербулінг: небезпечне віртуальне спілкування»,  (1-4 кл.)

Квітень

Практичний психолог

10.

Перегляд та обговорення серії мультфільмів: «Гидке каченя», «Жив собі чорний кіт»,  «Про пташок», «Вірте у любов, вірте у Різдво», «Курка, яка несла всяку всячину». (1-4 кл.)

Березень

Соціальний педагог

11.

Тренінг «Стоп булінг» 8 клас

 

Березень

Психологічна служба

12.

Профілактика агресії в інтернеті. Перегляд ролику « Розваги та безпека в інтернеті» (7 кл.)

05.02.2019 р.

Психологічна служба

13.

Заняття з елементами тренінгу «Протидія булінгу в дитячому середовищі» (5-6 кл.)

Квітень

Соціальний педагог

14.

Години класного керівника «Зупинимо булінг разом»

Впродовж року

Класні керівники

15.

 Класні батьківські збори «Закон України про протидію булінгу»

Впродовж ІІ сем.

Класні керівники

16.

Розповсюдження брошур на  тематику булінгу

Впродовж року

Психологічна служба

17.

Оприлюднення даного плану заходів щодо запобігання та протидії булінгу на сайті освітнього закладу

до 01.03.2019 р.

ЗДВР

 

 

 

Телефони довіри:

  •  Національну дитячу “гарячу” лінію: 

116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);

  • Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
  • Гаряча лінія з питань запобігання насильству

116 123 або 0 800 500 335;

  • Уповноважений Верховної Ради з прав людини

 0 800 501 720;

  • Уповноважений Президента України з прав дитини

044 255 76 75;

  • Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
  • Національна поліція України 102.

Дзвінки безкоштовні та конфіденційні. На “гарячій” лінії консультують соціальні працівники, педагоги, психологи та юристи.

 

 

 

Глузування та знущання над дітьми однолітків уже стали частиною шкільного життя. І з роками масштаби цього явища тільки збільшуються. На Заході його прийнято називати булінгом.

 

 

 

 

 

Як побороти булінг: інструкція для дітей, батьків та вчителів

 

Згідно з дослідженнями, 24% українських дітей хоча б раз стикались із цькуванням у школі. З них менше половини розповідало про цей досвід батькам, рідним та друзям. Дуже часто булінг призводить до  непоправних наслідків, а тому останнім часом у світі активно говорять про те, як зупинити шкільне насилля.

Центр інформації про права людини на основі матеріалів ЮНІСЕФ підготував інструкцію для дітей та дорослих, аби правильно та своєчасно реагувати на прояви цькування.

 

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.

Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.

Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.

"Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно", – зауважують психологи.

Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу.

 

ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ

Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.

В ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.

Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ

Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.

Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.

Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.

Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги.

Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі сексистські кліше, як "хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе", "дівчинка не повинна сама захищатись" та інші. Це тільки погіршить ситуацію.

 

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.

Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.

Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.

Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.

Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.

Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.

У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.

Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.

Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається, або батьків дитини.

 

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ

Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ

Ми вже казали, що в ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це". Уважно вислухайте і зосередтеся на пошуці фактів, а не на своїх припущеннях.

Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".

Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.

Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

Пам'ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

НЕ СПАТИ 12 ДНІВ!

В Україні набирає обертів нова суїцидальна гра «Червона сова». Принцип гри такий самий, як і у сумнозвісних «Синіх китів».

ДЕТАЛІ:
Спочатку дітей заманюють в гру. Надсилають їм посилання, за яким потрібно перейти (воно ніби викидає помилку). Але завдяки цьому посиланню «куратори» дізнаються орієнтовну адресу, де проживає учасник. А потім, якщо дитина відмовляється виконувати якесь завдання – її шантажують, що знають адресу і приїдуть до неї на «розбірки».

Одні з основних завдань – постійно бути online, моментально відповідати на повідомлення кураторів, які вони надсилають 24/7, а також, дивитися психоделічні відео посеред ночі (після цих відео дорослому можна посивіти, вже не говорю про те, що відбувається з психікою дітей). А ще аудіо з «потойбічного світу»…

В Україні «Червона сова» ледь не вбила 14-річну Леру з Києва.

На наступний день після зникнення, дитину знайшли в Умані. Знайомі дівчини повідомили, що вона була у відчуженому стані, з порізами на руках, повністю розібраним на деталі телефоном і інструкцією у кишені для подальших дій.

За попередньою інформацією, поліція підозрює, що причиною стала гра "Червона сова". Чекаємо підтвердження.

Батьки, звертайте увагу на поведінку дітей. Основні поведінкові ознаки участі дитину у «групах смерті» такі:

- відчуженість
- втома 
- постійно хоче спати
- сидить в мережі посеред ночі
- з’являються порізи на руках

Якщо ви помітили ці прояви у дитини – не дорікайте і не кричіть на неї! Одразу починайте довірливу розмову. Запевніть, що ви допоможете їй вийти з гри і захистите від наслідків. Якщо дитина не йде на контакт – зверніться до психолога!

 

 

 

 

 

   Дорослим ці правила здаються очевидними і зрозумілими, тому ми часто вважаємо, що вони так само зрозумілі і дітям. Але в більшості випадків діти не знають, як себе поводити в небезпечних ситуаціях!

   Ознайомте дітей з порадами, які описані нижче, і поясніть кожну з них доступною мовою для вашої дитини (зважаючи на вік, особливості характеру та поведінки).

    Раджу постійно проговорювати їх з дитиною, а також розробити сімейний план дій під час небезпечних ситуацій і практикувати його в ігровій формі.

    Це необхідно для того, щоб діти в небезпечній ситуації могли скористатися порадами автоматично і врятуватися від викрадення та інших загроз і небезпек.

    Практикуйте, доповнюйте та нагадуйте дитині ці поради, але в жодному разі не залякуйте їх!

* Дякуємо МБО "Служба порятунку дітей" за допомогу у підготовці матеріалу.

 

 

 

 

 

 

 

 

В українських школах з’явивсясолодкий наркотик

Екс-заступник глави Адміністрації Президента Марина Ставнійчук звернулася до батьків українських школярів у Facebook з проханням проявити пильність у відношенні так званих “суничних наркотиків”, які розповсюджують серед підлітків, передає Znaj.ua.

У повідомлені йдеться про те, що це новий психотропний препарат відомий як “суниця”. Виглядає наркотична речовина як кристали або полуничні поп-рок (цукерка, щошипить і “тане” у роті) з ароматом суниці і розповсюджується серед  дітей у шкільних подвір’ях.

 

 

 

 

 

Золоті заповіді батькам

Шановні батьки! Давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо своїх дітей і бажаємо їм щастя. Ці рекомендації допоможуть вам швидше набути батьківської мудрості.

1.Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.

2.Не сприймайте свою дитину як свою власність, не ростіть її для себе, не вимагайте від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.

3.Ніколі не навчайте тому, у чому самі не обізнані.

4.Вчіть дитин усамостійно приймати рішення і відповідати за них.

5.Довіряйте дитині. Дозвольте робити власн іпомилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.

6.Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.

7.Ніколи не давайте дитині негативних оцінкових суджень(«типоганий», «тибрехливий», «тизлий»), оцінювати треба лише вчинки.

8.Намагайтеся впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.

9.Не ставтеся до дитини зневажливо.

10.Будьте послідовними у своїх вимогах.

11.Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими (друзями, однокласниками, сусідами), а порівнюйтелише з тим, якою вона була вчора і якою є сьогодні.

 

 

 

 

 

5 правил безпеки як не потрапити в ситуацію торгівлі людьми та запобігання домашнього насильства 

 

 

1.    Я впевнено говорю « НІ», якщо хто-небудь із дорослих чи дітей хоче образити, побити, причинити біль чи страждання. Ніхто не має права жорстоко зі мною поводитись, навіть якщо я допустився якоїсь помилки!

 

2.    Якщо я відчуваю небезпеку, я голосно кричу, чим сильніше і біжу в найближче безпечне місце (в школу, додому, в магазин, на пошту і т. д.). Кричати і втікати – це способи захисту в разі небезпеки, і не потрібно цього соромитися.

 

3.    Якщо зі мною щось трапилося погане, я розповідаю про це дорослій людині, якій я довіряю, і прошу допомогти. Я знаю, що не винуватий, якщо хто-небудь торкається мене, заставляючи мене відчувати відразу чи біль.  Я – вільна людина, і якщо зі мною станеться щось погане, я не повинен зберігати це в таємниці.

 

 

4.    Кожного разу, коли я куди-небудь йду, я повідомляю батьків чи інших дорослих які піклуються про мене, куди я йду, як туди доберуся, хто йде зі мною, по якому номеру телефону вони зможуть мені подзвонити і коли я повернуся.

 

5. Я не застосовую насильства: не б’ю, не ображаю і не принижую інших!

 

 

 

Національна дитяча

 «гаряча лінія»

0 800 500 225

або 116 111

( з мобільного)

(безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів абонентів МТС, Київстар, , life:) по всій території України,

пн.-пт. З 12.00 до 20.00 та в суботу - з 12.00 до 16.00)

 

Національна "гаряча лінія"

 з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації

(працює на базі Міжнародного жіночого правозахисного центру

«Ла Страда – Україна»).

116 123

 (безкоштовно з мобільних телефонів абонентів МТС та Київстар по всій території України)