Берестівський ліцей Дубровицької міської ради

 








>





Інклюзивне навчання

 

                                                                                                                                            

      Що таке інклюзивне навчання?

 

       Згідно з ЮНЕСКО інклюзивне навчання – це «процес звернення і відповіді на різноманітні потреби учнів через забезпечення їхньої участі в навчанні, культурних заходах і житті громади та зменшення виключення в освіті та навчальному процесі».  Метою інклюзивного навчання є покращання навчального середовища,  в якому вчитель і учні відкриті до різноманіття, де гарантується забезпечення потреб учнів і повага до їх здібностей та можливостей бути успішними.

        «Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей» (Концепція розвитку інклюзивної освіти. Наказ МОН від 01.10.2010 № 912).

        Інклюзивне навчання означає, що всі учні можуть навчатися в школах за місцем проживання, в загальноосвітніх класах, в яких в разі необхідності їм буде надаватися підтримка як у навчальному процесі, так і з перепланування школи, класів, програм і діяльності з тим, щоб всі учні без виключення навчалися і проводили час разом.

Інклюзивне навчання:

  • Ґрунтується на правах людини і принципах рівності.
  • Спрямоване на всіх дітей і дорослих, особливо тих, хто є виключеним з загальної системи навчання.
  • Це процес усунення бар’єрів в системі освіти та системі підтримки.

Основа інклюзивного навчання

Всі учні:

  • Можуть навчатися різними методами і в різний період часу.
  • Мають індивідуальні здібності й особливості.
  • Хочуть відчувати, що їх розуміють і цінують.
  • Мають різне походження і бажають, щоб їх відмінності поважалися.
  • Пізнають скрізь.

 

                     

               Хто такі діти з особливими освітніми потребами?

 

          Термін «діти з особливими освітніми потребами» стосується дітей до 18 років, які потребують додаткової навчальної, медичної і соціальної підтримки з метою покращання здоров’я, розвитку, навчання, якості життя, участі в громаді, тобто включення. Сьогодні в Україні немає єдиної офіційної термінології для характеристики дітей з особливими потребами.

Що таке інвалідність?

          «Інвалідність» розглядається як «нормальне» явище, яке базується на життєвому досвіді, з системною вірогідністю прояву серед населення будь якої країни, регіону. Інвалідність за природою може бути постійною або тимчасовою.

  • Люди з інвалідністю та їхні сім’ї мають такі ж самі права на соціальну і економічну участь в житті суспільства.
  • Соціальне і фізичне середовище повинні бути модифіковані задля рівної участі всіх.
  • Політика і практична діяльність повинні відображати цінності рівності і правовий підхід.

            З прийняттям Конвенції ООН про права людей з інвалідністю було визнано єдиний підхід до трактування цього поняття: «інвалідність є результатом взаємодії, яка відбувається між людьми з інвалідністю та перешкодами у стосунках і середовищі. Інвалідність – поняття яке еволюціонує». Конвенція прописує динамічний підхід, що дозволяє певні адаптації із збігом певного проміжку часу та в різних соціально — економічних обставинах.

 

 

                               

                Наше бачення інклюзивного навчання

 

       Інклюзивне навчання означає, що всі учні отримують освіту в звичайних класах. Це не означає, що учень не може залишити клас з якихось певних причин. Кожен учень може отримати індивідуальну допомогу з того чи іншого предмету.

Якщо система освіти є інклюзивною, це не означає, що учні можуть розподілятися по групам за своїми характеристиками в окремих класах на цілий день або пів дня. В інклюзивному класі можливості створюються для всіх учнів з тим, щоб вони навчалися разом.  Інклюзивне  навчання не розділяє учнів у класі.

Переваги інклюзивного навчання.

Всі діти отримують користь від інклюзивного навчання. Воно дозволяє їм:

  • Розвивати індивідуальні сильні сторони і таланти.
  • Приймати всіх дітей без виключення в загальноосвітню шкільну систему і суспільство.
  • Працювати над досягненням індивідуальної мети беручи участь в житті громади та їхнього класу.
  • Залучати батьків в процес навчання і життя школи.
  • Розвивати культуру поваги і належності до школи. Мати можливість навчатися і поважати різні здібності інших.
  • Створювати дружні стосунки з іншими дітьми
  • Позитивно впливати на школу, громаду та поважати різноманіття та включення на більш широкому рівні.

Спільні дії в просуванні інклюзивного навчання.

  • Приймати всіх дітей до загальноосвітніх шкіл та шкільного життя.
  • Надавати всебічну допомогу учням з особливими потребами,  їх одноліткам та  вчителям в разі потреби.
  • Дивитися на кожного учня з огляду на те, що він може, а не на те, що він не може.
  • Створювати навчальні цілі згідно індивідуальних можливостей кожної дитини беручи до уваги, що діти можуть мати різні навчальні цілі, але навчатися разом в класі.
  • Переобладнати школи і класи з тим, щоб вони зосереджували увагу на потенціалі кожної дитини.
  • Сприяти сильному лідерству в особі директора школи і адміністрації
  • Сприяти  підготовці  вчителів, які ознайомлені з різними методами викладання.
  • Формувати команду — директорів шкіл, вчителів, батьків, учнів та інший персонал, що працюють разом у визначенні найефективніших шляхів надання якісної освіти в інклюзивному середовищі.
  • Підтримувати виважене ставлення до батьків, особливо до мрій батьків та цілей щодо майбутнього їхніх дітей.
  • ПОРАДИ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ З ДІТЬМИ З ЛЕГКОЮ РОЗУМОВОЮ      ВІДСТАЛІСЮ

  • ВАЖКО ВИХОВУВАТИ

    Не так вже й  важко грамоті навчати

    Малу дитину, ти повір мені.

    Лиш показати, потім закріпити

    І всі шляхи відкриються ясні.

    Система треба, вміння і охота,

    Та щоб цікаво й радісно було.

    Це не така вже і важка робота –

    Любов важлива, ласка і тепло.

    І все піде на лад, усе, як треба.

    Лиш із добром до серця підійти.

    Дитя на крилах  здійметься до неба,

    І у житті досягне висоти.

    Надія Красоткіна

    Діти з легкою розумовою відсталістю (ЛРВ) – це досить складний,  своєрідний контигент. Для того щоб отримати – «відчути результат», учитель повинен  оволодіти необхідними знаннями та навичками:

    .  Ознайомитися з анамнезом, мати уяву про основні види порушень психофізичного розвитку дитини.

    .  Враховувати стан слуху, зору, особливості моторики та загального фізичного розвитку учня.

    .  Навчитися спостерігати за дитиною та оцінювати її розвиток під час занять.

    .  Закінчувати заняття, коли дитина втомилася чи неуважна.

    .  Навчитися адаптувати навчальні плани, методики, матеріали до специфічних потреб учня.

    .  Створити оптимальні умови для спілкування, сприяти налагодженню дружніх стосунків між учнем та вчителем.

    .  Формувати в дитини досвід стосунків у соціумі, навичок адаптації до соціального середовища.

    .  Навчально-виховний процес спрямувати на вироблення в дитини життєво необхідних умінь і навичок, формування трудового досвіду, який потім можна застосовувати в самостійному житті.

    .  На заняттях створювати атмосферу довіри, позитивного емоційного контакту між вчителем та учнем.

    . Використовувати різноманітні методи і прийоми з метою корекції та компенсації недоліків психофізичного розвитку, дотримуватись дидактичних принципів навчання.

    .  Під час навчання обов’язково використовувати наочність, об’ємні предмети, муляжі, опорні схеми.

    .  Знаючи специфічні особливості психічних процесів розумово відсталої дитини, коригувати їх та враховувати під час навчання та планування діяльності.

    СЛІД ПАМЯТАТИ!

    1. Діти з легкою розумовою відсталістю зазвичай мають слабку пам’ять, тому навчальний матеріал треба подавати невеликими «дозами» і звертати увагу на багаторазове повторення вивченого матеріалу. З цією метою урізноманітнювати прийоми і види робіт на закріплення вивченого матеріалу, застосовувати дидактичні ігри, і лише після його засвоєння давати складніший новий матеріал.

    2.  У дітей з ЛРВ порушено активну увагу, тому потрібно застосовувати наочний матеріал для її активації, чергувати види діяльності (складніші завдання чергувати з легшими).

    3.  У цих дітей переважає конкретно- наочне мислення . На нього й треба спиратися у складанні навчального матеріалу. Для цього слід застосовувати зрозумілу яскраву наочність (предметні картинки, рахунковий матеріал, малюнок схему до задачі тощо).

    4.  Діти з ЛРВ мають знижений темп роботи та працездатності. Значить, для них необхідно зменшити обсяг завдань та їх кількість. Складність має бути доступною. Для цього дітям можна давати індивідуальні картки із завданням відповідної складності та перфокарти, у які треба лише вставити відповідну орфограму або числову відповідь, і зовсім немає необхідності переписувати це завдання в зошит, якщо дитина має слабкі чи недостатні навички письма.

    5.  Такі діти зазвичай не мають достатніх  навичок самостійної роботи, тому потрібний постійний контроль за використанням ними завдань, щоб вони не втрачали уваги  та напрямку діяльності.

    6.  Діти з легкою розумовою відсталістю потребують неодноразового повторення вчителем інструкції щодо виконання того чи іншого завдання. Тож вчитель має переконатися, як і наскільки точно учень зрозумів, чого від нього вимагають, і лише після цього дозволити виконання завдання. За потреби слід дати учневі додаткові пояснення щодо виконання завдання.

    7.  Учитель повинен вміти підтримувати в дитині впевненість у своїх силах, прагнення до пізнавальної діяльності, запобігати різним змінам у психічній діяльності, поведінці, загальному стані дитини та адекватно реагувати на них; систематично проводити бесіди з батьками даної категорії дітей; ставитися з повагою до дітей та їхніх батьків.

    ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

    .  Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.

    .  Якщо дитина росте у ворожості, вона вчиться агресивності.

    .   Якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою.

    .  Якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини.

    .  Якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться приймати інших.

    .  Якщо дитину підбадьорювати, вона вчиться бути вдячною.

    . Якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою.

    .  Якщо дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей.

    .  Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе.

    .  Якщо дитина росте в розумінні, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.